СповідьВячеслав Хурсенко

НЕ ЗУПИНИТИ ЧАС НЕ ЗУПИНИТИ МИТЬ А ХОЧУ СПОÏТИ НЕ ВИНО УСТА I НАГОТУ ДIВОЧУ КОЛИ БУЛО ТЕПЛО КОЛИ БУЛО ЦВIЛО ТОГО НЕ ШАНУВАВ РОЗМАЮ В ХОЛОДНУ НIЧ ПРОКИНУВСЯ В СЛЬОЗАХ БО Й ДОСI ЩЕ ГУЛЯЮ В ХОЛОДНУ НIЧ ПРОКИНУВСЯ В СЛЬОЗАХ БО Й ДОСI ЩЕ ГУЛЯЮ КОХАНУ ЗАГУБИВ БО СОКОЛОМ ЛIТАВ ЗА ХМАРИ БУВ ЧОРТОМ НА ЗЕМЛI I ПАДАВ У ХМIЛЮ У ЧАРИ ЧОГО ШУКАВ Я ТАМ ДЕ ЛИХО ЯК СЛЬОТА НАВIЩО ДОЛЮ ПРОКЛИНАЮ ГIРКА ВОНА БО НУДИТЬ САМОТА БО Й ДОСI ЩЕ ГУЛЯЮ НI ЖIНКИ НI ДIТЕЙ НI ТИНУ НI ДВЕРЕЙ МОГИЛА ЧИ ε ЩЕ ТА ЛЮБОВ ЩОБ ЗЛЕ МОε ЖИТТЯ ПРОСТИЛА НЕМА ÏÏ НЕМА НАП'ЮСЯ Й НЕ ЗАСНУ I ТУ ЩО ЗАГУБИВ ЗГАДАЮ ЗНАВ ТIЛЬКИ БОГ ЛЮБИВ ЛИШЕ ОДНУ ХОЧ ДОСI ЩЕ ГУЛЯЮ ЗНАВ ТIЛЬКИ БОГ ЛЮБИВ ЛИШЕ ОДНУ ХОЧ ДОСI ЩЕ ГУЛЯЮ