Люди як корабліСкрябин

Я НЕ ТВIЙ БРАТ ТИ НЕ СЕСТРА МОЯ НIКОЛИ НЕ РОЗКАЗУЙ МЕНI ХТО I В ЧОМУ С ВИНЕН НА НАШIЙ ЗЕМЛI ЛЮДИ ЯК КОРАБЛI КОЖЕН ПЛИВЕ ПОКИ ХВИЛЯ НЕСЕ I ПОКИ ГЛИБОКА ВОДА ГЛИБОКА I ТЕМНА ДО САМОГО ДНА ДО САМОГО САМОГО ДНА НА ГЛИБИНI ЗУСТРIЧАЮТЬСЯ ВСI ТАК НIБИ В МОРI МIСЦЯ НЕМА I ТРУТЬСЯ БОРТАМИ АЖ СТОГНЕ ЗЕМЛЯ ВIД ЗАВIСТI ПIДЛОСТI Й ЗЛА ХТОСЬ НЕ ДОПЛИВ БО ЙОМУ ПОМОГЛИ НАБРАТИ ПОВНI ТРЮМИ ВОДИ БО СТАТИ ГЕРОЯМИ ТОÏ ВIЙНИ ДУЖЕ ХОТIЛИ ВОНИ А ДО БЕРЕГА ТИХО ХВИЛI НЕСУТЬ ПОРАНЕНI ДУШI ЖИВИХ КОРАБЛIВ А ВIД БЕРЕГА ЗНОВУ В МОРЕ IДУТЬ ТI ХТО ВIРИВ I ПРАВДУ УЗНАТИ ХОТIВ НАШ ОКЕАН ЗНАС БIЛЬШЕ НIЖ МИ СЕКРЕТИ ВСI У НЬОГО НА ДНI А МИ ХОДИМ ЗВЕРХУ ВЕЛИКI Й МАЛI ЛЮДИ ЯК КОРАБЛI ГОРДО ПЛИВЕМ I НЕ ВIРИТЬ НIХТО ЩО НИМ ЗАЦIКАВИЛОСЬ ЗЛО I СЕРЕД ВIТРIВ МИ НЕ ЧУСМ ЩУРIВ ЯКI ПРОГРИЗАЮТЬ НАМ ДНО А ДО БЕРЕГА ТИХО ХВИЛI НЕСУТЬ ПОРАНЕНI ДУШI ЖИВИХ КОРАБЛIВ А ВIД БЕРЕГА ЗНОВУ В МОРЕ IДУТЬ ТI ХТО ВIРИВ I ПРАВДУ УЗНАТИ ХОТIВ А ДО БЕРЕГА ТИХО ХВИЛI НЕСУТЬ ПОРАНЕНI ДУШI ЖИВИХ КОРАБЛIВ А ВIД БЕРЕГА ЗНОВУ В МОРЕ IДУТЬ ТI ХТО ВIРИВ I ПРАВДУ УЗНАТИ ХОТIВ