Звіку нам судилась УкраїнаМария Яремчук

Я ЗНОВ ПРО КАРПАТИ СЛОВА ПIДБИРАЮ I СЕРЦЕ МОС НА ВЕРШИНI ВIДКРИТЕ З КОЗАЦЬКИХ ДОРIГ ДО КАРПАТСЬКОГО КРАЮ МЕНI ТИ ЩЕ БЛИЖЧЕ РОЗВИДНЕНИЙ СВIТЕ Я ТУТ ЛИШЕ ВДОМА I ДУМКУ ЛЕЛIЮ ЩО ГОРИ ДЛЯ МЕНЕ ТО ВIЧНI ПIДПОРИ ЗАБУДУ НА МИТЬ ПРО ЛЮДСЬКУ ВЕРЕМIЮ I МУЖНIСТЬ ДУШI ВЖЕ НIХТО НЕ ПОБОРЕ ЗВIКУ НАМ СУДИЛАСЬ УКРАÏНА ВIЧНИЙ ПЛИН СЛАВУТИЧА ДНIПРА I КАРПАТ УСМIХНЕНА ГОСТИНА ТА СТЕПIВ ТАВРIЙСЬКИХ СИВИНА МИ З ПОПЕЛУ ДОЛI НЕ РАЗ ВОСКРЕСАЛИ I БАЧИЛИ СОНЦЕ В ПРИЙДЕШНIЙ ЗОРI НАС БУРI ПIД НЕБОМ НЕ РАЗ КОЛИСАЛИ ТА МИ ЖИВЕМО НА СЛАВЕТНIЙ ЗЕМЛI ЖИВЕМО БЕЗСМЕРТЯМ ТВОÏМ УКРАÏНО I РАДIСНИЙ ПРОМIНЬ НЕСЕМ У ОЧАХ ДО ТЕБЕ НЕСТРИМНО СЕРЦЯ НАШI ЛИНУТЬ ДО ТЕБЕ ВКРАÏНО МОЯ ЗВIКУ НАМ СУДИЛАСЬ УКРАÏНА ВIЧНИЙ ПЛИН СЛАВУТИЧА ДНIПРА I КАРПАТ УСМIХНЕНА ГОСТИНА ТА СТЕПIВ ТАВРIЙСЬКИХ СИВИНА ЗВIКУ НАМ СУДИЛАСЬ УКРАÏНА ВIЧНИЙ ПЛИН СЛАВУТИЧА ДНIПРА I КАРПАТ УСМIХНЕНА ГОСТИНА ТА СТЕПIВ ТАВРIЙСЬКИХ СИВИНА УКРАÏНА