Да ри наИрина Федишин

ЗА ГОРОЮ ВЕРБА ПIД ВЕРБОЮ ВОНА ВИГЛЯДАЛА МИЛОГО НIЖНОГО εДИНОГО ЗНАЛА ВОНА ЩО ДIВОЧА КРАСА НЕ ОДНОГО ЗВЕЛА ПРИЧАРУε МИЛОГО НIЖНОГО εДИНОГО МРIε ВОНА ДА РI ДА РI ДА РI ДА РI НАНА ПIД ВЕРБОЮ ВСЕ ЧЕКАЛА ВОНА ПРИСЛУХАЛАСЬ ТА НЕ ЧУЛА КРОКIВ ШУМ ТIЛЬКИ ВIТЕР ДУВ СУМ НАВIВАВ ДА РI ДА РI ДА РI ДА РI НА ЗАКОХАЛАСЯ У ТЕБЕ ВОНА ВIДЧУВАЛА ТIЛЬКИ СИЛЬНИЙ СЕРЦЯ СТУК ХОЛОД СВОÏХ РУК МИЛИМ ЖИЛА ДЕНЬ МИНУВ НIЧ ПРИЙШЛА ЧУТИ СПIВ СОЛОВЯ I ВЕРБА СХИЛИЛАСЯ МИЛА ЗАЖУРИЛАСЯ ДОСI САМА А НА ДВОРI ВЕСНА ЧУТИ СПIВ СОЛОВЯ НЕ СУМУЙ ВРОДЛИВАЯ БУДЕШ ТИ ЩАСЛИВАЯ ЩЕ МОЛОДА ДА РI ДА РI ДА РI ДА РI НА ПIД ВЕРБОЮ ВСЕ ЧЕКАЛА ВОНА ПРИСЛУХАЛАСЬ ТА НЕ ЧУЛА КРОКIВ ШУМ ТIЛЬКИ ВIТЕР ДУВ СУМ НАВIВАВ ДА РI ДА РI ДА РI ДА РI НА ЗАКОХАЛАСЯ У ТЕБЕ ВОНА ВIДЧУВАЛА ТIЛЬКИ СИЛЬНИЙ СЕРЦЯ СТУК ХОЛОД СВОÏХ РУК МИЛИМ ЖИЛА ДА РI ДА РI ДА РI ДА РI ДА РI ДА РI ДА РI НА ПIД ВЕРБОЮ ВСЕ ЧЕКАЛА ВОНА ПРИСЛУХАЛАСЬ ТА НЕ ЧУЛА КРОКIВ ШУМ ТIЛЬКИ ВIТЕР ДУВ СУМ НАВIВАВ ДА РI ДА РI ДА РI ДА РI НА ЗАКОХАЛАСЯ У ТЕБЕ ВОНА ВIДЧУВАЛА ТIЛЬКИ СИЛЬНИЙ СЕРЦЯ СТУК ХОЛОД СВОÏХ РУК МИЛИМ ЖИЛА